Олександр Олесь (справжнє ім’я та прізвище Олександр Кандиба) — український письменник, поет, перекладач, майстер есе, один з перших авторів української модерної прози та драматургії.

Народився Олександр Олесь 1 листопада 1875 року в селі Клячанка на Львівщині. Отримав класичну освіту, навчався в Львівському університеті, проте через фінансові труднощі не закінчив його. Захоплювався мистецтвом, малював і відвідував мистецьку академію в Мюнхені.

У 1895 році Олександр Олесь дебютував у літературі збіркою віршів “Маленький книжечок”. До 1900 року він активно писав вірші та оповідання для газет та журналів. У 1901 році вийшла перша книжка Олеся “Серце”, що містила оповідання та поеми, в яких автор звертається до мотивів національної проблематики, показує долю забутого селянства, а також змальовує буржуазні кола Львова.

Олександр Олесь також став відомим як драматург. У 1904 році була поставлена його п’єса “Король Лір” на сцені театру в Львові, а в 1905 році вийшла збірка “Зібрані твори”, що включала твори різних жанрів – вірші, оповідання, драматичні твори. У 1908 році Олесь опублікував свою першу повністю авторську п’єсу “Лісова пісня”, яка стала визнанням його таланту як драматурга.

У 1914 році Олесь був змушений залишити Галичину через Першу світову війн. Олесь переїхав до Києва, де продовжив писати та публікувати свої твори. У цей час він вже мав славу відомого письменника, його твори публікувались у видатних літературних журналах того часу. У Києві Олесь також діяв у літературних колах, співпрацював з видавництвами та театрами, а також був активним учасником культурного життя міста.

У 1920 році Олександр Олесь емігрував до Польщі, де продовжив свою літературну діяльність та долучився до діяльності української еміграції. У 1926 році була опублікована його збірка “Свічадо”, яка вважається однією з найвизначніших в його творчості. У цьому творі Олесь створив своєрідний образ України, яку він сприймав як духовну ідею, а не географічну територію.

У 1938 році Олесь переїхав до Франції, де продовжив писати та діяти в емігрантських колах. У цей час він написав свою найвідомішу п’єсу “Елеанора”, яка була поставлена в Парижі та здобула велику популярність серед української еміграції.

Олександр Олесь помер 7 березня 1944 року у Парижі. Його творчість відіграла велику роль у розвитку української літератури, його твори відображають складність та розмаїття української культури та національного ідентитету.